Іноді у знайомого словосполучення “все одно”, правопис викликає занепокоєння. У розмові все звучить звично, а от на письмі починається словникова паніка. Комусь хочеться злити в одне слово, хтось пише “все рівно”, а хтось шукає відповідь у комах. Якщо є бажання виглядати грамотним – доведеться розібратися.
Як пишеться прислівник “все одно”
Прислівник “все одно” завжди пишеться окремо. Він складається з займенника “все” і слова “одно”, яке передає значення байдужості до наслідку. Немає жодної мовної ситуації, де допустиме злиття. Саме так написання фіксується у словниках, шкільних підручниках і новому правописі.
Але якщо подивитися уважно на словосполучення “все одно”, правопис українською виявляється доволі прозорим і логічним. Помилки найчастіше виникають не через незнання, а через звичку. У вухах зливається, у пальцях злипається – і от уже “всеодно”. Насправді все просто: між словами має бути пробіл і здоровий глузд.
Як правильно: “все рівно” чи “все одно”
“Все рівно” – улюблений варіант тих, хто думає, що українська працює за калькою. Насправді слово “рівно” означає “точно”, “прямо”, “на одному рівні”. А якщо байдуже, тоді потрібне “одно”. Саме тому правильно казати “мені все одно”, а не “мені все рівно”.
У розмові багато хто навіть не чує різниці, але в письмовому вигляді вона стає очевидною. “Все рівно” виглядає як кричуща помилка – навіть якщо текст хороший. Тут не працює принцип “усе одно, як пишу”, бо єдине правильне – “все одно”. І будь-яка інша форма просто не проходить перевірку логікою.
Все одно виділяється комами?
Коми тут не для прикраси, а як функція. Якщо “все одно” вжите як вставне слово, тоді ставимо коми. Якщо це просто обставина – обходимося без них. Можна порівняти ці приклади:
– Він, все одно, це зробить.
– Все одно нічого не зміниться.
Інтонація може підказувати одне, а пунктуація, то вже інша справа. Тут головне – дивитись, чи можна викинути словосполучення з речення без втрати сенсу. Якщо можна то сміливіше можна ставити коми. Якщо зміст порушується – пиши без ком.
Прилади з “все одно”
У технічних текстах “все одно” вживається як показник стабільного результату. Що б людина не зробила – буде саме так як має за інструкцією.
10 прикладів для кращого розуміння:
- Команда виконується все одно.
- Система реагує все одно.
- Запис зберігається все одно.
- Таймер запускається все одно.
- Налаштування оновлюються все одно.
- З’єднання активне все одно.
- Сенсор фіксує все одно.
- Значення зчитується все одно.
- Перемикання відбувається все одно.
- Дія завершується все одно.
У такому контексті все виглядає чітко й логічно. Тут не до романтики – тут інструкція, яка виконується завжди. І ніхто не скаже, що техніка помилилася – люди помиляються, коли пишуть “всеодно”.
Приклади з “усе одно”
Форма “усе” літературніша, м’якша на слух. У художніх текстах часто з’являється саме вона. Але правило не змінюється: пишемо окремо, значення зберігається. І виглядає це доречно.
10 прикладів, щоб засвоїти краще інформацію:
- Йому усе одно, що скажеш.
- Вона зробить, як хоче – усе одно.
- Усе одно, що подумають.
- Ми програємо – усе одно.
- Усе одно, скільки чекати.
- Їй усе одно, хто прийде.
- Ніхто не слухає – усе одно.
- Усе одно, яка відповідь.
- Та хоч грим, хоч грім – усе одно.
- Хоч під дощем – усе одно.
Ця форма звучить м’якше, але сенс той самий. У словосполученні усе одно правопис не допускає злиття. Хоч у повісті, хоч у пості, хоч у підручнику.
Прислівник “все одно” пишеться окремо – без компромісів, без злиття, без “все рівно”. У варіанті з “усе” сенс не змінюється, але правило залишається сталим.
