Сучасні вірші про Україну

Живи, Вкраїно!!! Вір у майбуття!
Долай незгоди, прикрощі і зради,
Хай Віри промінь дасть тобі життя,
Заб’ється серцем чесної громади.

Живи, Вкраїно!!! Квітни величаво!
З тобою вірні дочки і сини!
Летить, як голуб, гордість, честь і слава!
Калини цвітом хрещені вони.

Живи, Вкраїно!!! Зраду як прощати?..
Народу голос – він, як дзвін, живий!
Прийшла пора ганебний жах здолати,
І ти сьогодні осторонь не стій!

Живи, Вкраїно!!! Земле наша рідна!
Принижень годі і страху тобі…
Твоєму небу з пшеницями видно,
Як твоя ВОЛЯ дістається в боротьбі.
Хай зійде сонце вранішньо і мирно,
Ти волелюбна, ти – моя сім’я,

Живи, Вкраїно!!! Ти живи, Вкраїно!!!
Хай буде доля, як ясна зоря.

Пахне в повітрі весною п’янкою,
Ще мить і ступить вона на поріг,
Та з півночі холодом тягне,
Вітер шквальний збиває з ніг!

На Україну раттю суне
Вузькоока мокшанська орда,
У рідну домівку мою,Україну,
Суне ворогом чорна біда!

Знову шматують нашу землю,
І сіють не жито, а чорну  смерть,
Чаша стражданням і горем
Уже переповнена вщерть!

Судилась тобі, Україно моя,
Бути межею між світлом і тьмою,
На перехресті буття й небуття,
Точить ворог зуби і зброю!

Знов,Украіно,ти в небезпеці,
Стали на захист сини стіною,
Іх руки міцні і надійні плечі
Небо тримають над тобою!

Осяє наш шлях зоря перемоги
І буде ворог розбитий дотла,
Ми не зійдемо з цієї дороги,
Поки не зникне нічна  імла!

Ну що… Потрошку подавились,
Кістками рваних переправ,
і паща ширше не відкрилась,
та й шмат слухнянішим не став!

І пики довгі, як в конячок,
що нашмалились сигарет,
циклічний цезарь-руській мальчік:
Прішол,увідєл і в пакет.

В порожніх ямах вітер свище,
на соснах запеклася кров,
логічну відповідь НАВІЩО,
ніхто тут так і не знайшов.

В могилі сорому біліють,
Зітлілі наміри на дні —
ракетний крейсер, Балаклія,
Ізюм і Київ за три дні!

Пригріта шваль біля корита,
там, де новини головні,
не знає, що вже говорити,
зійшов на нуль запас брехні!

Бо ж у одній із конституцій,
писали шмарклями закон,
Що Запоріжжя-город руській,
І розграбований Херсон!

А що тепер із цим шукати,
чи солов’я на Соловкі?..
Чи обіцяти повертати,
«Ісконно- руськіє кускі»?

Забудьте слово ПОВЕРНУТИ!
А конституточку таку,
в тугеньку цівочку згорнути,
І прямо в Тузлу корольку.

Бо наш Херсон — то хлоп завзятий,
у нього правила свої-
спочатку зрадників зібрати,
а потім — можна й врожаї!

У нього стільки є історій,
Про восьмимісячну біду…
Вітри зі степу виб‘ють сморід,
Що супроводжує орду.

Херсон засяє, як люстерко,
А із Дніпра аж мчить вода,
Щоб позмивати всі хотєлки.
З губорозкатним «навсєгда»!

Тепер моя домівка це спогади

туди повертаюся після прогулянки війною

туди приходять жінки

з оголеними руками

і вимішують тісто 

для духмяного хліба

приходять діти

яких разом із батьками

ще не обстріляли в Бучі

з відстані в п’ять метрів

і які ще не дихають через трубку

в 17-й лікарні

бо їхні легені

ще не пробиті

а тазові кості

не подроблені

інколи приходиш ти

я відчуваю твій запах

і відчуваю твої погляди

що пірнають

у мої зіниці

у спогадах не прокрапує кран

не прокрапує кров

не ридає вібродзвінок телефона

аж до смерті акумулятора —

бо там знімають слухавку

я приймаю душ і з лійки не течуть крики

у спогадах вуха закладає

мішками з піском

очі застеляє

м’якими карематами —

триває кругова оборона

від реальності

у спогадах немає війни

я не хочу дому зі спогадів —

я хочу вогню зцілення.

Україна ж — це країна барокко.
Мандрувати нею — для ока втіха.
І тому западає спокуса в око:
зруйнувати все. І скільки б не їхав,

бачиш наслідки: мури і житла хворі
ще, мабуть, від турків. І п’ятикутні
знаки. З криниць повтікали зорі,
тобто їх нема, криниці відсутні,

але є сліди, і це дозволяє
подавати прогноз у вигляді віри
в неминуче. Тому що наша земля є
чимось більшим, аніж сорочка для шкіри.

Це підпільне барокко влаштовує опір
і цвіте шалено навіть в уламках,
хоч забуто нас і мовчать в Європі.
Катувати зручно в палацах, замках,

а в каплицях тісно. Тому каплиці
є найперший крок углиб України.
Мені видно все з чужої столиці.
Все на світі можна підняти з руїни,

крім живої крові, як ми вже знаєм.
Напиши, чи всі живі та здорові.
Чи літають ангели над Дунаєм,
чи дощі у Львові, чи досить крові.