Неможливо стверджувати, що проблеми з кульшовим суглобом можуть виникати лише у літніх людей. Від цієї проблеми страждають пацієнти будь-якого віку. Саме тому так важливо, якщо виникає біль у кульшовому суглобі, звернутися до лікаря. Таким спеціалістом може бути ортопед-травматолог. Саме такий працює в київській клініці доктора Лінько, а детальніше можна ознайомитись на https://arthroscopy.kiev.ua/ua/біль-кульшовий-суглоб/. Що довше терпіти біль та ігнорувати проблему, то складнішою може стати ситуація.
Чому виникає біль у кульшовому суглобі
Консультація ортопеда-травматолога дозволить зрозуміти, чому саме виникає біль. Зазвичай, це може бути одна з трьох основних проблем:
- травма: вона найчастіше виникає у спортсменів, у яких заняття спортом передбачають навантаження на нижні кінцівки. У зоні ризику художні гімнастки, веслувальники, футболісти, хокеїсти та ті, хто займається бойовими мистецтвами;
- дегенеративні зміни у кульшовому суглобі, які можуть виникати з віком чи бути вродженими. У таких випадках хрящ починає стиратися, і все це супроводжується обмеженою функціональністю суглоба та болем;
- запальні, а також інфекційні захворювання кульшового суглоба: вони також провокують біль та зниження функціональності.
При болю у кульшовому суглобі неможливо вести звичний спосіб життя, продовжувати бути активним у спорті. У таких випадках не варто займатися самолікуванням, а краще відразу звернутися до лікаря.
Як лікується біль у кульшовому суглобі
Перше, що робить лікар ортопед-травматолог при зверненні до нього з таким симптомом,- визначає причину виникнення болю. Для цього може застосовуватися рентгенографія, УЗД чи навіть МРТ. І вже від того, чи запальне, чи дегенеративне, або травматичне походження болю спеціаліст відштовхується у призначенні лікування.
Одним з методів, що має високу ефективність та допомагає позбутися больових відчуттів, якщо не назавжди, то на довгий час, є артроскопія. Вона являє собою малоінвазивне оперативне втручання, яке виконується ендоскопічним обладнанням.
Перевагами такого методу є:
- нижча кількість ускладнень, адже ранева поверхня мінімальна: на шкірі робиться лише 2-3 невеликі проколи;
- короткий післяопераційний період: у стаціонарі потрібно знаходитись від 1 до 3 днів;
- доволі швидке відновлення – до звичного способу життя можна повертатися через 2-3 місяці, а для повного відновлення потрібно 6-12 місяців;
- зберігається естетика тіла, адже рубців на шкірі практично не залишається.
