Володимир Сосюра – видатний український лірик XX століття, відомий своїми щирими, часто патетичними зверненнями до теми любові до рідної землі. Вірш «Любіть Україну» став одним із найвідоміших його творів: це емоційне апострофічне звертання до читача з закликом любити Батьківщину – не як абстрактну ідею, а через тілесні, природні й людські образи.
«Любіть Україну як сонце любіть»: вірш
Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в кривеньких тинах,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
у хмарах отих пурпурових,
в огні канонад, що на захід женуть
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину…
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну.
Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час коли гудуть батареї
Всім серцем любіть Україну свою,
і вічні ми будемо з нею!
Повний аналіз вірша «Любіть Україну»
Твір Володимира Сосюри – це щира й емоційна поезія, у якій автор закликає сучасників і майбутні покоління любити рідну землю. Вірш не зводиться до політичної декларації — він глибоко ліричний, наповнений ніжністю й особистими переживаннями. Любов до України тут постає як почуття всепроникне: таке саме природне й необхідне, як любов до сонця, вітру, трави, води.
Сосюра підкреслює, що справжня любов до Батьківщини не має умов і не залежить від обставин — вона залишається сталою і в радості, і в негоді. Такий мотив робить поезію не просто художнім текстом, а моральним настановленням.
Вірш «Любіть Україну» має форму…
Композиційно твір побудований як риторичне звернення чи заклик. Автор постійно вживає імперативні форми («любіть»), створюючи відчуття заклику та пристрасного монологу.
Форма нагадує ораторську промову, але при цьому зберігає ліричну інтонацію: це не наказ, а ніжне прохання й водночас моральна вимога. Завдяки повторам і анафорам текст легко сприймається на слух і має виразну музикальність.
Вид лірики у вірші «Любіть Україну»
Вірш належить до громадянської/політичної лірики, адже його провідною темою є патріотизм, любов до рідної землі, відчуття належності до нації. Водночас у ньому відчутні риси й інтимної лірики: автор говорить про Україну так само тепло і ніжно, як про кохану людину. Ця подвійність — одна з причин, чому поезія звучить так проникливо.
Художні засоби у вірші «Любіть Україну»
Поезія насичена тропами та стилістичними прийомами:
- Анафора та повтори («Любіть Україну…») створюють ритмічний малюнок і підсилюють ідею.
- Метафори й порівняння: Україна постає через образи сонця, вітру, води, квітів.
- Персоніфікація: Батьківщина уособлюється, стає живою, близькою істотою.
- Епітети: «в радості й в горі», «у сні й наяву» роблять образи відчутними.
- Риторичне звертання: поет безпосередньо говорить до читача, посилюючи емоційність.
Завдяки цим засобам твір не лише закликає, а й створює яскраву картину, у якій відчувається жива, тепла присутність України.
Афористичність рядка «Любіть Україну як сонце любіть»
Ця відома формула з вірша стала афористичною. Порівняння любові до України з любов’ю до сонця вказує на її природність і безумовність. Сонце — символ життя, тепла і світла, отже, без нього неможливе існування. Так само і любов до Батьківщини є основою:
- людської гідності;
- великої сили;
- духовної єдності народу.
Слова Сосюри підкреслюють: любити Україну треба не тільки тоді, коли вона вільна й щаслива, а й тоді, коли вона страждає. Це робить твір надзвичайно актуальним у будь-які часи.
