Серцево-судинні захворювання (ССЗ) – це група патологій, що вражають серце та кровоносні судини. До них належать ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда), артеріальна гіпертензія, захворювання судин головного мозку (інсульт), ревматичні ураження серця та інші стани. Більше 80 % летальних випадків при ССЗ пов’язані саме з інфарктом та інсультом.
У медичних відділеннях INVIVO виконується комплекс лабораторних досліджень, що дозволяють виявити різні форми серцево-судинних захворювань, визначити індивідуальні ризики та оцінити ефективність лікування. Усі тести розроблено з урахуванням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та Світової організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Серцево-судинні захворювання: актуальність та тенденції
Існує поширена думка, що хвороби серця характерні лише для похилого віку. Насправді турбота про серцево-судинну систему необхідна кожному.
За останні роки частота серцевих захворювань серед молодих людей значно зросла:
- у групі 25 – 29 років – майже втричі,
- серед 30 – 40-річних – більш як удвічі.
Основними причинами цього є хронічний стрес, емоційні навантаження, нестабільна соціальна обстановка, пошук житла та роботи, наслідки війни.
Нерідко пацієнти не звертаються за медичною допомогою, вважаючи, що нормальна ЕКГ є гарантією здоров’я. Однак стандартна ЕКГ у спокої не завжди виявляє приховані порушення, які виявляються лише за фізичного навантаження чи стресових умов.
За даними ВООЗ, щорічно серцево-судинні захворювання спричиняють смерть близько 9, 4 мільйони людей у всьому світі. З них 51 % пов’язано з інсультом, а 45 % з ішемічною хворобою серця. Україна, на жаль, не є винятком: щороку понад 500 000 людей у країні вмирають від серцево-судинних захворювань – близько 1 370 смертей щодня.
Статистика також показує, що близько 66 % всіх випадків смертності в Україні пов’язані з ССЗ, цей показник вищий, ніж у більшості країн Європи (де він не перевищує 50 %). Для порівняння: смертність від інсульту у чоловіків в Україні у 18 разів вища, ніж у Швейцарії, у жінок – у 14 разів.
Чоловіки мають високий ризик розвитку ССЗ, проте після менопаузи він зростає і у жінок. Останніми роками хвороби серця «молодшають» – інфаркти та інсульти дедалі частіше діагностуються вже у віці 40 – 50 років.
Коли необхідно перевірити роботу серця та судин?
Основні фактори ризику:
- артеріальна гіпертензія (підвищений тиск);
- малорухливий спосіб життя (гіподинамія);
- надлишкова маса тіла або ожиріння;
- нераціональне харчування;
- хронічний стрес;
- вік старше 40 років;
- спадкова схильність;
- цукровий діабет;
- підвищений рівень холестерину;
- захворювання нирок;
- гормональні порушення;
- черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку;
- тривалий прийом деяких медикаментів (стероїдні гормони, контрацептиви, нестероїдні протизапальні засоби та ін.);
- куріння, зловживання алкоголем;
- робота у шкідливих умовах.
Лікар-кардіолог або сімейний лікар рекомендує проходити профілактичне обстеження серця не рідше одного разу на рік усім особам віком від 35 до 40 років, навіть за відсутності скарг.
Які симптомі потребують уваги?
- Біль або тиск у грудях (можливо з іррадіацією в руку, шию, нижню щелепу, підребер’я).
- Перебої, почастішання чи уповільнення серцебиття.
- Коливання артеріального тиску.
- Задишка, утруднене дихання, сухий кашель.
- Запаморочення, непритомність, головний біль.
- Набряки обличчя чи ніг.
- «Мушки» перед очима, шум у вухах, нечіткість зору.
- Підвищена стомлюваність, слабкість, нудота.
- Зміна кольору губ, нігтів чи шкіри.
- Підвищена пітливість, холодні кінцівки.
- Нічні зупинки дихання (апное сну).
- Зниження лібідо та еректильні порушення.
Симптоми ССЗ можуть бути неочевидними та маскуватися під інші захворювання – нервової системи, ШКТ, хребта. Тому важливо своєчасно проходити комплексну діагностику.
Які хвороби допомагають виявляти аналізи?
Лабораторні тести призначаються при всіх ССЗ. Вони потрібні не тільки для своєчасної діагностики, а й для призначення та корекції лікування, складання плану профілактичних оглядів.
Захворювання серця
- Ішемічна хвороба серця (ІХС). Розвивається внаслідок недостатнього надходження крові до серцевого м’яза, що може проявлятися нападами стенокардії або призводити до інфаркту міокарда. Найчастіше провокується атеросклерозом коронарних судин.
- Інфаркт міокарда. Виникає, коли кровопостачання серцевого м’яза повністю припиняється, що спричиняє некроз (загибель) його ділянки..
- Хронічна серцева недостатність. Патологічний стан, за якого серце не здатне ефективно перекачувати кров для забезпечення нормальної життєдіяльності організму.
- Стенокардія. Біль або відчуття стискання в ділянці грудей, що виникає через короткочасне зниження кровотоку до серця (форма ІХС).
- Вади серця. Вроджені або набуті анатомічні порушення структури серця – клапанів, стінок чи перегородок.
- Аритмія. Зміна частоти, ритму або послідовності серцевих скорочень, що впливає на ефективність роботи серця. Її важкі форми можуть призводити до небезпечних ускладнень.
Захворювання судин
- Інсульт. Гостре порушення кровообігу головного мозку, спричинене закупоркою або розривом судини, що призводить до ураження мозкових тканин.
- Артеріальна гіпертензія. Стан, за якого артеріальний тиск залишається стабільно підвищеним, підвищуючи ризик ураження серця, судин та інших органів.
- Атеросклероз: Хронічне ураження артерій, при якому на їхніх стінках утворюються холестеринові відкладення (бляшки), що зменшують просвіт судин.
- Ураження периферичних артерій. Порушення кровообігу в судинах, що постачають кров до кінцівок, найчастіше через облітеруючий атеросклероз.
- Тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії. Формування тромбів у глибоких венах з можливим їх відривом та блокуванням легеневої артерії.
- Варикозне розширення вен. Хронічне захворювання, при якому стінки вен втрачають еластичність, що призводить до їх розширення, переважно на ногах.
Як часто рекомендується обстеження?
Профілактика – найкращий спосіб уникнути серйозних ускладнень. Вона відіграє ключову роль у збереженні здоров’я, адже вона допомагає запобігти виникненню захворювань, сповільнити їхній перебіг і мінімізувати ризик ускладнень. Це сприяє підтриманню гарного самопочуття та підвищенню якості життя. Регулярні медичні огляди, вакцинація, збалансоване харчування та достатня фізична активність дозволяють зменшити імовірність розвитку серйозних патологій і допомагають залишатися активними, життєрадісними та працездатними протягом багатьох років.
Дитячий вік
- Перше обстеження серця проводиться ще у внутрішньоутробному періоді під час УЗД плода.
- Повторне – перед надходженням дитини до дитячого садка для виключення вроджених аномалій.
- У шкільному віці обстеження необхідні у підлітковому віці або тим дітям, які займаються спортом та входять у групу ризику по ССЗ.
Після тяжких вірусних або бактеріальних інфекцій рекомендується зробити УЗД серця для виключення запальних змін (міокардит, перикардит, ревматичні ураження).
Дорослі до 35 – 40 років
- За низького ризику – один раз на 5 років.
- При помірному ризику один раз на 2 роки.
Після 40 років потрібно зробити:
- ЕКГ та УЗД серця – 1 раз кожні 2 роки.
- загальний та біохімічний аналіз крові.
- ліпідний профіль (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди).
- гомоцистеїн, С-реактивний білок (СРБ) – для оцінки судинного ризику.
- УЗД судин голови, шиї та нижніх кінцівок – кожні 2 роки.
Після 55 років – всі зазначені дослідження рекомендується виконувати щороку.
Профілактичні обстеження за високого ризику
За наявності виражених факторів ризику лікар може призначити:
- ліпідний профіль – оцінка ризику атеросклерозу;
- кардіологічний профіль – визначення ступеня ураження міокарда;
- кардіоревматологічний профіль – оцінка запальних процесів;
- коагулограму – визначення схильності до тромбозу;
- аналіз електролітів крові – контроль водно-сольового балансу;
- імунограму – оцінка захисних сил організму;
- гормональні тести – для виявлення ендокринних порушень.
Додатково можуть бути призначені стрес-тести, КТ або МРТ-ангіографія, кальцієвий скринінг коронарних артерій та інші методи візуалізації.
Пацієнтам з підтвердженими ССЗ рекомендується спостереження у кардіолога не рідше одного разу на півроку.
Генетичні тести при серцево-судинних захворюваннях можуть бути потрібними тому, що деякі захворювання серця та судин мають спадкову природу.
Генетичне тестування дозволяє виявити мутації, що підвищують ризик розвитку:
- гіперхолестеринемії;
- аневризми та розшарування аорти;
- аритмій;
- кардіоміопатії;
- ішемічної хвороби серця;
- вроджених вад серця.
Перед проведенням аналізу рекомендується консультація лікаря-генетика, який пояснить доцільність дослідження та допоможе інтерпретувати результати.
Як знизити ризик серцево-судинних захворювань?
- Контролювати артеріальний тиск, рівень цукру та ліпідний профіль.
- Регулярно проходити профілактичні огляди.
- Підтримувати оптимальну вагу (ІМТ 18,5 – 2 5).
- Дотримуватись збалансованого харчування.
- Відмовитися від куріння та надмірного вживання алкоголю.
- Зберігати фізичну активність.
- Дотримуватися режиму сну та відпочинку.
- Зменшувати вплив стресових факторів.
На завершення
Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності у всьому світі. За даними ВООЗ, у Європейському регіоні щодня від них помирає понад 10 000 осіб, що становить 42, 5 % від усіх випадків смерті. Своєчасна діагностика, усвідомлене ставлення до здоров’я та регулярні профілактичні обстеження допомагають значно знизити ризики. Не нехтуйте порадами вашого лікуючого лікаря. Своєчасно звертайтеся до нього та виконуйте всі призначені вам діагностичні дослідження.
Усі необхідні аналізи для виявлення захворювань серця та судин, а також програми оцінки кардіоризиків доступні у лабораторіях INVIVO. Детальніше про перелік досліджень, правила підготовки та актуальні акції можна дізнатися на сайті invivo.ua. INVIVO – це щоденна турбота про здоров’я українців!
