У сучасному українському мовному просторі часто виникають суперечки щодо правильності написання деяких слів, зокрема, коли мова йде про терміни, запозичені з інших мов. Одним із таких спірних питань є вибір між формами “проект” і “проєкт”. Ця стаття має на меті розглянути історичні та лінгвістичні аспекти обох варіантів, проаналізувати рекомендації провідних мовознавців та правила українського правопису, а також надати чіткі вказівки щодо вживання цих термінів у різних контекстах.
Історична довідка та правильне написання
Слово “проект” походить від латинського слова “projectus”, що означає “кинутий вперед”, “задуманий”, “запланований”. В українську мову воно потрапило через польську мову в XVII столітті. Протягом історії української мови написання цього слова зазнавало змін. У XVII-XVIII століттях воно писалося з буквою “ѣ” (“проєктъ”). З появою фонетичного правопису в середині XIX століття буква “ѣ” була замінена на “е” (“проект”). На початку XX століття, з прийняттям правопису 1919 року, було рекомендовано писати “проект” з буквою “є”, однак на практиці частіше використовувався варіант з “е”. У XXI столітті, з 2019 року, згідно з оновленим Українським правописом, рекомендується використовувати написання “проєкт” з буквою “є”.
Різні правописи, які використовувалися протягом історії української мови, вплинули на сучасне вживання слова “проект”. Як наслідок, сьогодні можна зустріти обидва варіанти написання: “проєкт” і “проект”. Офіційні рекомендації оновленого Українського правопису 2019 року схиляються до використання написання “проєкт” з буквою “є”, однак варіант з “е” також не вважається помилковим.
Використання цих варіантів написання може варіюватися в залежності від контексту. В офіційно-діловій, науковій та академічній сферах рекомендується використовувати написання “проєкт”. У журналістиці, засобах масової інформації, художній літературі та перекладах можливе вживання обох варіантів. В розмовній мові та повсякденному спілкуванні частіше використовується варіант з “е”.
Аргументи на користь написання “проєкт”
Відповідність фонетиці української мови полягає в тому, що звук [є] в українській мові позначається буквою “є”. У слові “проєкт” цей звук знаходиться в префіксі “про-“, який є рідним для української мови, що робить написання “проєкт” відповідним фонетичному принципу українського правопису, де кожна буква позначає один звук. Етимологічно слово “проект” походить від латинського “projectus”, де перший звук позначається буквою “e”. Це відображено в інших слов’янських мовах, які запозичили це слово з латини і пишуть його з буквою, що позначає звук [є] (“projekt” у польській мові). Тому написання “проєкт” також відповідає етимологічному походженню слова. Зближення українського правопису з правописами інших слов’янських мов сприяє взаєморозумінню між слов’янськими народами, а написання “проєкт” допомагає досягти цієї мети. Сучасна українська мова прагне до фонетичного правопису, де кожна буква позначає один звук, і написання “проєкт” відповідає цій тенденції, сприяючи розвитку української мови в напрямку більшої фонетизації. Важливо зазначити, що написання “проект” з буквою “є” не є жорсткою нормою, але воно більш відповідає сучасним тенденціям і етимологічним принципам.
Важливо пам’ятати, що мова – це не статичний набір правил, а динамічний організм, який постійно адаптується до нових реалій та потреб.
