Усі ми колись були дітьми. Але з віком ми маємо дорослішати, брати на себе відповідальність та вчитися самостійності. Однак, іноді дорослі люди зберігають певні дитячі риси у своїй поведінці. Це явище називається інфантилізмом. У цій статті ми спробуємо розібратися, що таке інфантилізм, які його причини та як він проявляється у повсякденному житті.
Що таке інфантилізм
Інфантилізм – це коли доросла людина поводиться як дитина. Це не означає, що вона хоче бути дитиною, просто вона не доросла до кінця. Така людина може уникати відповідальності, бути егоїстичною, залежати від інших і не вміти розв’язувати свої проблеми самостійно.
Приклади з життя:
- Дорослий, який постійно перекладає свої обов’язки на інших, не хоче приймати важливі рішення або відмовляється від відповідальності за свої вчинки.
- Людина, яка завжди ставить свої бажання на перше місце, не враховуючи почуття інших.
- Дорослий, який не може жити самостійно і постійно потребує допомоги інших у розв’язуванні повсякденних проблем.
- Часті спалахи гніву, сльози, капризи, які не відповідають ситуації.
- Людина не ставить перед собою ясних цілей і не прагне їх досягти.
Відмінність від дитинства
Дитячі риси – це природний етап розвитку. Діти граються, фантазують, вчаться пізнавати світ. Інфантилізм у дорослих – це скоріше затримка розвитку. Дорослий, який проявляє інфантильні риси, не може або не хоче брати на себе відповідальність, характерну для його віку.
Головна відмінність: дитина вчиться і розвивається, а інфантильна людина часто застрягає на дитячому етапі.
Причини інфантилізму
Інфантилізм – це складне явище, яке має багато причин. Вони можуть бути як психологічними, так і соціальними, а іноді навіть біологічними.
- Коли дитина не отримує достатньо уваги та любові від батьків, у неї може розвиватися відчуття неповноцінності та невпевненості. У дорослому віці це може призводити до прагнення привертати до себе увагу, навіть нездоровими способами.
- Якщо дитина виростала під постійною опікою і не мала можливості самостійно приймати рішення, у неї може розвинутися страх перед відповідальністю. Така людина уникає ситуацій, які потребують прийняття важливих рішень, що часто пов’язано з інфантилізмом.
- Люди з низькою самооцінкою часто вважають себе неспроможними досягти успіху, що змушує їх уникати нових завдань і залишатися в зоні комфорту. Це сприяє розвитку інфантильних рис.
- Надмірна опіка з боку батьків, яка не дозволяє дитині робити помилки й вчитися на них, може призвести до розвитку залежності від інших. Така людина часто має труднощі з адаптацією до самостійного життя.
- Якщо у суспільстві, де живе людина, не цінуються відповідальність, самостійність і працьовитість, це може сприяти розвитку інфантильних рис в особистості.
- Гормональні збої можуть впливати на настрій і поведінку людини. У деяких випадках, дисбаланс гормонів може сприяти розвитку інфантилізму.
- Є припущення, що схильність до інфантилізму може передаватися генетично, хоча це лише один із багатьох факторів, які можуть впливати на розвиток особистості.
Як подолати інфантилізм
Інфантилізм – це не вирок, а стан, який можна змінити. Зрозуміло, що це вимагає зусиль і часу, але результат вартий того. Ось кілька кроків, які можуть допомогти вам стати більш зрілою особистістю:
- Почніть з аналізу себе, чесно відповівши на запитання про те, які саме ситуації викликають у вас інфантильну поведінку. Розгляньте, що саме вам не подобається у вашій поведінці, і які аспекти потребують корекції.
- Спробуйте глибше зрозуміти, чому ви поводитеся так, як поводитеся. Подумайте про події з минулого, які могли вплинути на вашу нинішню поведінку, і які ситуації сприяли розвитку інфантильних рис.
- Записуйте свої думки, почуття і спостереження за своєю поведінкою у щоденнику. Це допоможе вам краще зрозуміти себе, відстежувати прогрес і аналізувати зміни у своїй поведінці.
- Сформулюйте конкретні та досяжні цілі, яких ви прагнете досягти. Розробіть план дій, який допоможе вам крок за кроком рухатися до цих цілей, підвищуючи свою відповідальність і впевненість у собі.
- Навіть якщо ви боїтеся помилитися, намагайтеся приймати рішення самостійно. Вчіться на своїх помилках і розвивайте впевненість у своїх рішеннях, усвідомлюючи, що це важливий крок до дорослості.
- Пам’ятайте, що відповідальність – це не тягар, а можливість впливати на своє життя. Вона дозволяє вам контролювати ситуацію і приймати рішення, що ведуть до позитивних змін.
- Складіть список своїх досягнень і якостей, якими ви пишаєтесь. Це допоможе вам підвищити самооцінку та побачити себе в позитивному світлі, що важливо для подолання інфантилізму.
- Визначте, чого саме ви боїтеся найбільше, і поступово намагайтеся подолати ці страхи. Починайте з малих кроків, поступово збільшуючи складність завдань, щоб відчути більше впевненості.
- Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилки. Дозвольте собі помилятися, не караючи себе занадто суворо, і використовуйте ці моменти як можливість для зростання.
- Якщо самостійна робота не приносить бажаних результатів, зверніться до психолога. Спеціаліст допоможе вам розібратися в причинах вашої інфантильної поведінки й розробити індивідуальний план роботи над собою.
- Шукайте спілкування з людьми, які вас надихають і мотивують. Їхній досвід і підтримка можуть бути надзвичайно корисними для вашого розвитку.
- Спілкування з людьми, які мають схожі проблеми, може допомогти вам відчути підтримку і знайти нові шляхи для подолання інфантилізму.
Не очікуйте миттєвих результатів. Будьте терплячі до себе і не здавайтесь. Кожен маленький крок на шляху до зрілості – це вже перемога.
